Судьба творит человека, вместилище всех добродетелей, сокровище среди живущих, украшение земли, — и губит его в одно мгновение. О горе! Сколь она неразумна!
нда... и кто писал предыдущий пост?! хочу я посмотреть тому человеку в глаза! иногда полезно перечитывать...
Вона плаче тихо, вона не з тих, хто плаче в усіх на очах... Вона непомітно торкає плече як серце тобі болить! А раптом колись і душа запече - не зможе вона не прийти...