Подаруй мені весну... чуєшь?
Подаруй мені весну хоча б одну...
даруй мені...

Я хочу розчинитися
в твоєму серці, в темряві глибин.
Ти проросла коріннями
крізь кожну мить, що я тобою жив.
І краплі мрій твоїх барвисто растеклись
на лобовому склі.
І скільки вистачить доріг мені
дивитися на них.

і я благаю тебе, і я благаю,
нагадай мені весну.
Ти тільки пригадай і я згадаю...

Ніч у зорях і в обіймах,
Спрага ніжності не знає сна,
Жасмин чарівним човном плив у вікна,
Полуниці смак на жаданих вустах.
А зранку промінь сонця заломився
крізь сльозу розлук на втомлених очах.
Даремно намагались поцілунки
стерти геть тремтінням ніжності відчай –
Чи ми зустрінемось колись?..

Ти залиши мені весну...
Коли я сам піду, залиш мені весну...
коли залишусь сам...

Туга тече рікою,
Ріка впадає у море
Солоне... солоне...
На скелі вітер хвилі жене,
Згадай, на нас чекає беріг
Сумно... самотньо...

Туга тече рікою,
Ріка впадає у море
Солоне... солоне...
На скелі вітер хвилі жене,
Дивись, на нас чекає беріг
Сумно... самотньо...