Так, певна річ: танцю немає там де ланцюг, де грают кайдани. Так, певна річ: співу не буде, де нема волі, де слово мертве, де люди хмурі мов хмари.
Гей брате, хіба за гратами нам сумувати? Звільні думки, відпусти мов птахів зграю Мандрувати від краю до краю, а края немає! Хіба зупинити муру світло душі, не обмежити Джерло живе камінням байдужих сердец, Напростец прорвется кобзи звон крізь жорна стогн.
Am(А7) C7 D7 G7
Ага... так, певна річ...
|