For the sword outwears the sheath,
And the soul wears out the breath,
And the heart must pause to breath,
And love itself have rest.
(c) G. G. Byron, “So we’ll go no more a roving”
|
У кожного неба були свої крила,
У кожного моря були свої ріки,
Із кожного щастя брала свою силу,
Зачинені двері, та мій світ – великий…
Я невиліковно закохана в небо…
У кожній галактиці є свої зорі,
Та може, у них я вдивляюсь даремно?..
Мої окуляри – темно-прозорі…
Я невиліковно закохана в трави,
Співучі квітки, та ліси, та простори,
Дивлюся й співаю, і мрію, як завжди,
Полинути в вирій земної дороги.
По блискавках знову танцює світанок,
Розпалює в небі заквітчану силу…
Я невиліковно закохана в трави,
У кожного неба – були свої крила…
|
Библиотека // Объявления
