Литературный Клуб Привет, Гость!   С чего оно и к чему оно? - Уют на сайте - дело каждого из нас   Метасообщество Администрация // Объявления  
Логин:   Пароль:   
— Входить автоматически; — Отключить проверку по IP; — Спрятаться
Душа как общая ипостась есть логос ума, а подчинённые ей единичные души есть логосы её самой.
Прокл
Faust
Faust
Уснувший
Перейти к дневнику Faust
Настроение: А оно вообще существует
Музыка: Граффити "Останвка ппо требованию"
Тема: Смерть...
Добавлено: 16 02 2007 22:58:43
Я хотів життю кінець зробить,
Марну лушпину геть розбить,
Хотів зусиллям властних рук
Здобути вихід з страшних мук,
Хотів я вирватись з ярма,
Твого чару - та дарма!
Зуссиллям всім на перекір
У мені трусливай, підлий звір
Бунтує, плаче, мов дитя,-
Сліпа привичка життя.
Прив'язан я до тих кутів,
Де я не жив, а животів,
До праці, що з'їдає дні,
А замість рож дає терни,
До того краю, що, мов смок,
Із серця п'є найкращій сок,
Я чую розум - не варто жить,
Життям не варто дорожить,
Тебе утративши навік,
Я чую - це єдиний лік,
Це кулька в лоб. Та що ж , хитка,
Не піднімается рука.
Сейчас на сайте:
 Никого нет
Яндекс цитирования
Обратная связьСсылкиИдея, Сайт © 2004—2014 Алари • Страничка: 0.02 сек / 24 •