Я - мрійниця, не смійтеся, а заздріть!
Я – мрійниця, і маю білі крила.
Яке захочу, вигадаю «завтра»,
Шукаю казку, Грея і вітрила.

Я – мрійниця, я – паросток тендітний,
Що тягнеться до сонячного світла.
Душа моя – це пролісок блакитний,
Бо ж серед снігу людського розквітла.

Я вірю, що керує нами Доля,
Сліпенька бабця з плетивом узорним,
Вив’язує життєвий шлях поволі
Хороші дні – червоним, тугу – чорним.

Мені, одній мені відкрили вітри
Своїх польотів вічних таємницю.
Лиш я торкалась ніжної палітри,
Що нею листя в жовтні загориться.

Я бачу сни яскраві, мов дитина,
І мрію повним серцем, до останку.
І кожен день закохано, невпинно
У вир життя стрибаю на світанку.