Литературный Клуб Привет, Гость!   ЛикБез, или просто полезные советы - навигация, персоналии, грамотность   Метасообщество Библиотека // Объявления  
Логин:   Пароль:   
— Входить автоматически; — Отключить проверку по IP; — Спрятаться
Красивые слова можно произносить публично, доброе поведение можно распространять на людей.
Дао де цзин
Реальность   / (без цикла)
«Як турки потрапили на козацьке весілля»
Одного разу, десь в Криму, турецький хан почав війну. Набрав він турків цілу купу і дав їм луки, арбалети, нагайки, бити, мідні костети, гармати, кулі, пістолети, гранатомети, кулемети і навіть броньовані жилети. На коней бистрих посідали, «Феррарі» коней отих звали і десь о другій ночі прийшли вони на Україну. Зайшли вони в одне село, а те село всю ніч гуло. Вони там почали кричати, нагайки, бити діставати, а тільки ж сільський люд сидить регоче, весілля в них три дні й три ночі.
Вскочив Микола (наречений) давай до турків підбігати горілки їм всім наливати
І каже він усім тим туркам :
- А що це хлопці за панти? Чого кричати, йдіть сюди, ми вас чекаємо вже три дні, горілку пити, танцювати, весілля наше відмічати.
Туркам відраз погано стало, вони такого не чекали. Микола той, Велика шафа два метри в гору, два в боки, махіна дужа хоч куди.
І знов Микола тут як тут :
- Ну що ж, ми хлопці пити будем? Чи може ви як той японський самурай Дзянь-Хунь? Який меча свого дістав і в гору з криком «Лежати всім, війна прийшла» його підняв, а потім – як дзинь, бабах, бультих, яблись, моя та жінка, трясця її мати, як дасть йому по пиці волохатій, в повітрі він тричі перевдягнувся, а потім у калачика звернувся і мов та малая дитина рюмсать став, ось там під тином.
Махнув він пальцем на тин сусіда, а там Дзянь-Хунь кремезна рожа, палець в рот собі запхав і як дитина він ридав, а навколо нього лежали нінзя- самураї, побила в грець їх всіх Галина (тепер Миколина дружина).
Хан турецький, Мамбула Третій, як закричить тоді своїм :
- Хлопці, гей, тікаймо з відси… - навіть він не встиг сказати, як усі почали тікати.
Вони вліво там козаки, вони в право там козаки, вони в перед через столи, а там
козаків пруд – пруди. Злякалось в грець турецьке Іго. І вийшла тут Галя, дівчина мила, така красива що не відвести очей, висока, пишна, чепурна, груди мов ті два кавуна, волосся біле, золоте, ледь закриває декольте, очата сяють мов тії зорі, дівчина Сексі, мов в тому «Плейбої», ну може, трішки, не така, бо три на три квадрат була. Вона до турків підійшла, і тихо-тихо так сказала, що в турків аж волосся встало.
- Пийте хлопці, поки здорові, в нас весілля, свято в нас, а ви тікаєте відраз. Ладно ті японці кляті «Дзинь кульба, кульда кульди» тьфу, щоб забрали їх чорти. Бач горілки вони не пьють, їм сакеє подавайте, що ж за дурень той японець, щоб сакеє наше пити, нам до туалету щоль не ходити?
Турки злякані мов миші, сіли тихо за столи і давай горілку пити, щоб наречену не дражнити.
О четвертій ранку десь, мати Галіна проснулась
- Я незрозуміла? Що за поминки у нас, де Діджей, дід Опанас? Опанас іди сюди,
Годі пить тобі горілку, на бандуру, бери іграй і пісень нам заспівай.
Вийшов тут дід Опанас, взяв він в руки ту бандуру і як вдарить він по струнах, всі
на місці не сидять всі відраз ідуть плясать.
Всі танцюють всі гудуть, тільки турки горілку пьють. Понапивались бідні турки, що не помнять, що й, куди і чого сюди прийшли. Пьяний в грець турецький хан, нареченого обняв, розцілував в оби-дві щоки, гикнув тричі і впав йому під ноги. Бо не можуть турки випивати тому й народ наш їм не зламати.
А весілля те було, ще три дні й чотири ночі, поки у японців не повискакували очі, Галя їм сакеє дала, їх усіх порозривало. А турецьке кляте військо так понапивались, що чорти кругом казались і додому потікали і чортів усіх забрали.
Бідний тільки турецький хан, лежить пьяний, як скотина по турецьки щось гильгоче він до дому дуже хоче. Він підповз до Дзянь-Хуня
- Хлопці, що це за х…ня, гик, ми з війною, гик тьфу сюди прийшли, гик, а вони нас понапивали- гикнув хан і знову впав, більше звіти не вставав.
А Микола і Галина жили довго і щасливо і було в них три дитини, хлопці дужі хоч куди, перший Вася, другий Гриць, ну а третій Дзянь-Хунь-Янь бо від того ось саке, народилось щось не те…

Звідси висновок один – якщо хочеш воювати, треба ворога пізнати, і якщо не вмієш пити на Україну не ходіть…

7.07.08г. «РеАлЬнОсТь»
©  Реальность
Объём: 0.099 а.л.    Опубликовано: 15 10 2008    Рейтинг: 10.04    Просмотров: 1396    Голосов: 1    Раздел: Не определён
««Спасение в улыбке»»   Цикл:
(без цикла)
««Любовь в носках»»  
  Клубная оценка: Нет оценки
    Доминанта: Метасообщество Библиотека (Пространство для публикации произведений любого уровня, не предназначаемых автором для формального критического разбора.)
Добавить отзыв
Логин:
Пароль:

Если Вы не зарегистрированы на сайте, Вы можете оставить анонимный отзыв. Для этого просто оставьте поля, расположенные выше, пустыми и введите число, расположенное ниже:
Код защиты от ботов:   

   
Сейчас на сайте:
 Никого нет
Яндекс цитирования
Обратная связьСсылкиИдея, Сайт © 2004—2014 Алари • Страничка: 0.02 сек / 29 •