*** Ріднесенький краю, до тебе звертаю я серце своє, тебе поважаю. Можливо, я не все про тебе знаю, Але всім серцем лину я до тебе!!! Чому? Не знаю... Можливо, поклик то душі, Можливо, просто розуміння, Та серце радісним стає, коли я тут на Батьківщині! Та серце радісним стає, коли я бачу все знайоме і друзі й рідні тут мої, я розумію, що я вдома! Та серце радісним стає, коли вода у річці оживає. Пташки з далеких і чужих країв до нас, додому прилітають. Коли цвітуть рясні поля, пшениця златом колоситься, і з ночі пісня солов'я натхненно у садку луна. Та серце радісним стає, коли дивлюся я на небо, таке прозоре і легке, що наче мрія колихається у світі... і ось у ці ласкаві миті хочу сказати: " Краю мій! Хоч де не буду я, з тобою залишу серце я своє! "
|